Плитка в мокрих зонах

Цей прийом доречний, якщо ви хочете зробити обстановку більш різноманітною і динамічною, захистивши всі “слабкі” місця з’єднань санітарних пристроїв (раковини, ванни, унітази) зі стінами. Ванна кімната з кахлем в мокрих зонах виконує свою головну функцію, оберігаючи поверхні від вологи, а також надає їм фактурності.

В цьому випадку фарба займає більшу частину стін, візуально об’єднуючи інтер’єр. Для ванної кімнати підійдуть водоемульсійні, латексні і акрилові склади.

Плитка в мокрих зонах

Гексоген в мокрих зонах

Кахель у зоні душа, дзеркала, унітази

В плитці тільки душова зона

Цей варіант найбільш економічний, оскільки кахлем викладається тільки ділянку над ванною або поверхню навколо душовою. Якщо ви хочете створити акцент, вибирайте плитку контрастну стін, а якщо ви мрієте про спокійному, обволікаючу інтер’єрі, купуйте матеріали, максимально близькі по відтінку.

Намагайтеся не економити на фарбі і купуйте склад спеціально для ванної кімнати – цю інформацію вказують на упаковці.

Чорно-біла ванна з фарбою і плиткою

Плитка в зоні ванни

Синя ванна з кахлем в душовій зоні

В кахлі півстіни і душова зона

Цей підхід поєднує дві попередні, але плитки в такому інтер’єрі потрібно більше. Обстановка виходить більш класичної і продуманою. Схема наступна:

  • душова зона повністю викладається плиткою;
  • інші стіни діляться навпіл або в пропорції 60/40;
  • нижня частина оформляється кахлем і захищається плівкою;
  • верхня частина фарбується.

Головне достоїнство цього рішення – повна захист стін від вологи в поєднанні з декоративністю.

Санвузол в кахлі

Душова зона і півстіни в плитці

Мармурова плитка на половину стіни і душовою

Пофарбований ділянку під стелею

Кому-то цей прийом нагадує “радянський” варіант облицювання ванної, але він дотепер не втрачає своєї актуальності. Реалізація ідеї зустрічається і в дорогому класичному стилі, і в розкішному арт-деко.

Відмінно виглядає при високих стелях і дозволяє економити на кількості кахлю. Доречний і при низьких перекриттях, коли зверху залишається близько 40 см вільного простору – пофарбований ділянку виглядає як обрамлення і доповнюється молдингами.

Плитка в три чверті стіни

Пофарбований ділянку під стелею

Плитка в якості акцентів

Цей підхід допомагає скорегувати пропорції приміщення, виділивши певні ділянки – наприклад, нішу, стіну навколо раковини і дзеркала, частина душовою зоною.

В інтер’єрі, наведеному на фото, використані строкаті кахлі і сіра фарба в тон: яскраві акценти ставлять настрою ванній кімнаті, підвищують її декоративність і відтіняють те, що за задумом не повинна привертати увагу.

Плитка в якості акцентів

Пофарбована половина ванної

Цей традиційний прийом передбачає поділ стіни на дві ділянки. При такому підході обстановка вигляд суворої й лаконічної, тому дозволяє грати з декором. Пропорції можна варіювати, забарвлюючи меншу або більшу частину стін.

При рівній укладанні стик можна не обробляти. Можливий варіант з обрамленням у вигляді вузької плитки або мозаїки, а також керамічним фігурним бортиком, доречному в класичному стилі.

Половина стіни в плитці

Пофарбована половина приміщення

Пофарбована єдина стіна

Комбінація ідеально підходить для невеликих ванних кімнат і теж дозволяє зберегти бюджет. Зазвичай пофарбована стіна не контактує з сантехнічними пристроями, максимум – з полотенцесушителем.

Колір фарби повинен перегукуватися з відтінком плитки, її елементами або навіть кольором затірки: це допомагає привести оформлення до єдиного цілого.

Стіна у фарбі

Стіна, пофарбована в синій

Оскільки і плитка, і фарба не бояться вологи, а асортимент матеріалів не знає кордонів, комбінація вважається ідеальною для ванної кімнати. Завдяки цьому оформлення виходить не тільки оригінальним, але і економічним.