Папір
Знайомий багатьом з дитинства і найбільш бюджетний спосіб закладення щілин – старі газети і папір. В залежності від розміру тріщин вибирають найбільш підходящий варіант використання макулатури.
- Папір нарізають смужками по 3-5 см, змочують у клейстері або мильному розчині і приклеюють на місця віконних стиків. Саморобні заготовки часто замінюють малярським скотчем. Не доведеться возитися з клеєм, а більш довгі смуги будуть виглядати в рази акуратніше. При всіх перевагах такий варіант утеплення має істотний мінус – папір з настанням тепла часто знімається разом з фарбою.
- З альбомних аркушів або газет скручують тонкі трубочки, які за допомогою викрутки, шпателя або ножа щільно забивають в щілини і тріщини.
- З макулатури роблять замазку. Газети подрібнюють, замочують, змішують з крейдою і борошном у пропорції 2 до 1. Розчин перемішують до середньої консистенції, а після використовують для заповнення щілин.
З провітрюванням вікон, заклеєні папером, доведеться почекати до весни. На випадок якщо взимку несподівано потеплішає, варто залишити хоча б одну не заклеєні кватирку.
Вата
Закладення щілин ватою або м’якою тканиною багато в чому схожа з попереднім способом утеплення. За допомогою гострого предмета матеріал просовують у рамкові стики. Поверх клеять скотч або змочену в мильному розчині смужку тканини.
Недоліки у утеплення ватою ті ж, що і у папери:
- Неможливість провітрювати вікно при тимчасове підвищення температури;
- Відшарування фарби при знятті смужок тканини.
При цьому вату досить просто видалити при розпакуванні» вікна. Вона не жовтіє і не твердне за зимовий період. Вату для роботи можна використовувати як технічну, так і звичайну побутову.
Парафін
Розплавлений парафін здатний впоратися з сквозняком з невеликих щілин і при цьому зберегти візуальну красу дерев’яного вікна. Утеплювач прослужить кілька сезонів і не заподіє видимий шкоду фарбі на дерев’яній рамі.
Парафін нагрівають на водяній бані до 70 градусів. За допомогою піпетки, шприца або ложки суміш заливають у тріщини, дають охолонути. Якщо щілини досить широкі, перед заливкою парафіну в них можна покласти смужку тканини або тасьму.
Герметики або піна
Достоїнств у забивання щілин з допомогою герметиків кілька:
- Ними можна заповнити не тільки дефекти в дерев’яному полотні, але й зазори між рамою і склом.
- Є можливість вибрати прозорий герметик або підібрати відтінок колір рами.
- Розчин легко наноситься і служить не один сезон.
Якщо щілини великі, поряд з силіконовими герметиками можна використовувати монтажну піну. Особливо хороший цей спосіб для усунення зазорів між рамою і укосом або підвіконням. При роботі з піною важливо дотримуватися кількох правил:
- Роботу краще проводити до настання заморозків.
- Балон перед застосуванням слід гарненько струснути.
- Заповнювати тріщини коштує на третину, т. к. при застиганні склад розширюється.
- Після висихання складу надлишки відразу зрізують. Для більшої декоративності і захисту від сонячного впливу поверхню ґрунтують і штукатурять або покривають гіпсовою мастикою.
Поролон
Якщо повне блокування вікон на зимовий період не розглядається, підійде варіант утеплення поролоновою стрічкою. Вона продається в рулонах різного метражу і має клейку сторону, за рахунок якої кріпиться до віконних стулок.
Перед герметизацією для більш щільного зчеплення раму необхідно вимити, очистити від лупиться фарби і добре просушити. Прибравши захисний шар з клейкою боку, поролонову стрічку кріплять по периметру вікна, закриваючи всі щілини. У разі сильного перекосу рами і появи широких тріщин ущільнювач приклеюють у кілька шарів.
З настанням тепла поролон можна не прибирати. Якщо клейова основа досить якісна, ущільнювач прослужить мінімум 2 сезону.
Шнури-ущільнювачі
Поряд з поролоновою стрічкою для герметизації рами використовують всілякі шнурові ущільнювачі.
- Білизняний шнур – найбільш простий і бюджетний варіант. З допомогою невеликих цвяхів або канцелярських кнопок його фіксують на поверхні рами, закриваючи дрібні щілини і збільшуючи щільність прилягання стулок при закритті вікна.
- Пластикові ущільнювачі – більш сучасний і довговічний спосіб герметизації. Шнури мають різну форму, що забезпечує їх універсальність для боротьби зі щілинами та тріщинами різної величини. Для дерев’яних вікон більше підходять D-образні та E-образні ущільнювачі, призначені для великих і відносно дрібних дефектів відповідно.
- Трубчасті гумові ущільнювачі відрізняються відносною дешевизною і простотою використання. У більшості випадків шнури мають самоклеящуюся основу, але для більшої надійності вимагають додаткової посадки на клей або силіконовий герметик. Мінусом гумових ущільнювачів є менший термін служби в порівнянні, наприклад, з аналогами з ПВХ. Через 2-3 сезони гума висохне і почне кришитися.
Поліестерова плівка
Прозора з металевим напиленням плівка спочатку використовувалася для підвищення теплоізоляційних властивостей і міцності скла, проте з часом стала застосовуватися для утеплення всього віконного полотна. Основа з поліестеру робить її візуально непомітною. Плівка повністю пропускає сонячне світло, але при цьому виступає в якості бар’єру для виходу тепла з кімнати.
Перед нанесенням плівки скло і раму миють, висушують і знежирюють. Великі щілини зашпаровують віконною замазкою. По периметру вікна наклеюють двосторонній скотч, на який кріплять заздалегідь вирізану під розмір вікна плівку. Щоб не залишати відбитків, роботу виконують у рукавичках.
При зміні температури в просторі між плівкою і склом може утворитися конденсат. Щоб запобігти його появі, в куточки і по нижньому стику можна насипати трохи силікагелю або солі, які зберуть зайву вологу.
Часто внутрішнього утеплення виявляється недостатньо. Разом з теплоізоляцією рами важливо періодично проводити огляд зовнішніх укосів та відливів на наявність тріщин. Щілини зашпаровують піною або пінопластом, грунтують, фарбують. Встановлюють планку для відведення дощової води. Якщо підійти до вирішення питання комплексно, то тепла від дерев’яної рами буде не менше, ніж від пластикового склопакета.