Радянські побутові електроніка для вашого будинку

Пилосос «Сатурн»

Электровеники прийшли на допомогу радянським жінкам в кінці 50-х років. Перші моделі були громіздкими, важкими і гучними, але швидко завоювали успіх. Назви у вітчизняних пилососів під стати космічним апаратам: «Ракета», «Тайфун», «Циклон», «Буран», «Вихор», але дизайн відповідав гучного імені.

У рядку побратимів виділявся «Сатурн», мав круглу форму, яскравий колір і подобу кілець навколо корпусу. Великий пилозбірник, 5 насадок в комплекті, функція видування… секрет популярності футуристичного приладу розкритий. Ціна питання ― 45 рублів.

Холодильник «ЗІЛ»

Побутові холодильники надійшли в продаж трохи раніше, в 1950 році. Піонером став «Газоапарат», йому на зміну прийшли «Північ», «Морозко», «Саратов», «Мінськ», «Бірюса» та інші. В основній масі це були невисокі пузаті шафи з обтічними формами і тісним нутром. До того ж вони будили ночами всю родину, включаючи і відключаючи охолодження.

Прорив здійснив завод «ЗІЛ», що випустив в 1976 році компактну модель 63, а пізніше містку 64 і двокамерну 65. Холодильники мали лаконічний гострокутний корпус, тихий мотор і зручну конструкцію відсіків, яка зберігається в більшості сучасних приладів.

«ЗІЛ»-63 йшов на експорт в півсотні дружніх країн, від Китаю до Африканських республік, при цьому лише близько 43% радянських сімей до початку 1980 року мали в розпорядженні холодильник.

Пральна машина «Вятка-автомат»

Пристрої, покликані полегшити і прискорити прання білизни, в СРСР теж з’явилися на початку 50-х років. Перші «Волги» і «Риги» формою нагадували робота R2D2 з «Зоряних воїн» або просто залізну бочку. Заливати і зливати воду, приводити механізм у дію доводилося вручну. За один цикл можна було випрати 2-3 кг білизни. Варто обладнання 3-4 середніх радянських зарплати, але продавалося по запису на 3-5 років вперед.

У 1980 році вийшла «Вятка-автомат», зроблена за технологією «Арістон» і майже неотличимая від нинішніх пральних машин з фронтальним завантаженням. Коштувала вона 495 рублів і була страшним дефіцитом ― звідси і каламбур про «Хабар» замість «Вятки».

Посудомийна машина «Страуме»

Навіть зараз не всі використовують посудомийку, але в Радянському союзі перші зразки такої техніки з’явилися вже в 1967 році. Їх виробляв латвійський завод «Страуме» ― тодішній оплот високих технологій. Ризькі спеціалісти налагодили співпрацю з колегами з Німеччини і випустили компактну посудомийну машину-копію Siemens. Більш пізні моделі повторювали конструкцію Miele.

Революційний продукт не отримав широкого розповсюдження із-за високої вартості і реалізації за спеціальними талонами. А ще тому, що здавався надмірністю і не поміщався в тісних вітчизняних кухнях.

Кавоварка «Бадьорість»

Радянські громадяни звикли молоти зерна кавомолкою тієї ж марки «Страуме» і варити ароматний напій у турці на плиті. Але випущена в середині 60-х років заводом «Динамо» кавоварка-еспресо була прихильно зустрінута. Металевий прилад готував каву під тиском, далеким від необхідного, при цьому результат вийшов гідним.

На початку 80-х на прилавки з’явилися перші кавоварки крапельного типу під брендом «Бадьорість». Вони полюбилися людям за простоту експлуатації, великий об’єм чаші і невисоку ціну ― 11 рублів.

Електрична зубна щітка «Мікромашини»

Партійне керівництво ревно ставилася до капіталістичних новинок, тому коли Швейцарія в 1954 році представила першу электрощетку для чищення зубів, був даний наказ терміново винайти аналог. Співробітники заводу «Мікромашини» впоралися із завданням лише в 1968 році, але відповідь вийшов гідним. Прилад працював від однієї зарядки до 2 тижнів, важив 400 г, виробляв 4 000 коливань в хвилину і мав 4 насадки, а коштував всього 9 рублів 80 копійок.

Пробна партія з 100 000 щіток майже вся розійшлася «по блату», а залишки не вразили радянського покупця. І зараз більшість людей воліють використовувати звичайну зубну щітку.

Кухонний комбайн «УКМ»

Таке обладнання є не на кожній російській кухні, а в СРСР воно з’явилося в далекому 1959 році. Конструктори Пресненського машинобудівного заводу запропонували господиням прилад, який вміє готувати фарш і ковбаси начиняти, шаткувати і натирати овочі, вичавлювати соки і змішувати коктейлі, дробити горіхи і молоти каву, місити тісто і збивати креми. Двигун «УКМ» здійснював 8 000 оборотів в хвилину, так що потужності вистачало на будь-які цілі.

Радянський кухонний комбайн мав унікальну «народну» функцію ― він чистив картоплю! Всього за 5 хвилин виходило 2 кг акуратно очищених коренеплодів.

В інтернеті регулярно з’являються оголошення про продаж «УКМ» у повній комплектації та робочому стані за суму в межах 15-20 тисяч рублів. Понад 60 років з дати випуску… Дивно, якою довгою була радянська побутова техніка. Не вся, і дістати її ― справжній квест, але сучасні прилади при всій їх доступності швидко виходять з ладу.